Украинский писатель Чехов, Ванька Жуков и жизнь в Харькове )))

В моєму випадку це був волейбол. Хоч тренер, звісно, чоловік був. Тоді дитячих речей зовсім мало було, а білизну діставати по блату, вона була велика, тому міняли резинку, і носили роками. А потім сталося це. Мама мені пояснила зміст речі "тряпочка". В цей час, мабуть, треба було пересідити десь в куточку, плачучі як ванька жуков, та жаліючись комусь в нікуди.
Але мусила ходити на тренування. Там старші товаки навчили, як приколювати тряпочку булавкою, і шо труси треба купляти в магазині динамо, чоловічі, але на два розміри менші, і тоді воно не сповзатиме.
Все починається раніше, ніж з'являється "чоловік".
Отоді бабуся мені розказувала за село.
А як у городі? Я питала, бо село це лише бабусині спогади були.
Мені показували стару товсту книгу анатомію, 18-якогось року, труси на ці дні мали назву "пояс" і до нього тряпочка підвязувалася.
В селі видавали заміж. Як тільки, так і пора.
Ванька жуков це як така городська істота, в якої дитинство скінчилося, і як туди повернутися, ніхто не знає.
В Харкові ваньок багато було, тому що часи такі були. Це як в золотому теляті- у бандера фірма рога і корита була не прибуткова, а пізніше, коли до крлхозу згоняли, вже без бандера, то стало рентабельним ділом. Селяни забивали худобу, бо в колхозі вона все одно здохне. І їли, через не хочу. Рогів і копит було багато, тому бендерова справа пішла вгору. Діти тих селян, як ванька чи моя бабуся, хоч і в різні часи, оказуватися в місті, де на них очікувала індустріалізація.
За метафору труселів прошу мене вибачити.
Таку метафору можна зробити з будь чого.
Просто дитинство, це спокій. Це село. Босоноге та голожопе. А потім тривога, нервози, аміназін...

Ли пише:
Все починається раніше, ніж з'являється "чоловік".
Отоді бабуся мені розказувала

Це - так, тільки трохи не так,

чоловік мав з’явитися/бути завжди, від народження,

тато, дідо,

а не тільки бабуся.

А не було дідусів і татусів у багатьох маленьких, бо винищували їх,

війнами, репресіями, терором.

То жіноча частина історії. В мене нема відчуття отого, що дівча зроблене "з адамова ребра". Для мене це окрема частина історії. Дівчата то природне, близьке до землі, суть незмінна і первісна. А чоловік - то форма. Дівчаток виховувати "бесполєзно". Іх треба навчити правилам гігієни, щоб руки мили, та тими руками не їли, вилочками (чи палочками) користувалися. (У китайців, доречі, до культури їсти паличками долучають змалечку, і жорстоко: хто не може, той сидить голодний). А в арабів жінки дикі. Правильно їх в мішки прячуть, бо "звєріная баба" це окремий вид животних. Жінки це матерія. Виховуй, або в паранжу ховай, - є як є. Яке вже вродилося.
Культурний вплив чоловіка - це вплив форми.
Хлопчиків виховувати треба, бо то є "форма ребра".
І труси жіночі - вибира чоловік. Ну, щоб воно було адекватне його сексуальним фантазіям.
Ми ж в голову до вас не вліземо? До того ж - дороге, тому жіноча білизна в балансі проходить в графі "витрати чоловіків".
В сесесері чоловіки до відділів білизни не заходили, "стіснялися". Тай білизна та була страшна. Причина, що в сесері сексу не було - жіночи труси, страшніше за атомну війну.
Як в анекдоті "навіщо мені таке життя".
І тому в РФ, і в нас людей зараз на сто мільонів менше, ніж в США (як порівняти чисельність вік до віку).
Винищували - то таки да.
Але й не плодилися.
Одна жінка, одна дитина, труси з начосом, партком і местком. Курортні романи... пар спустити.
Але ще бувають люди, в яких медовий був тільки перший рік, а як родили, так сексу не мали.
То є "совки".

Ли пише:Дівчата то природне, близьке до землі, суть незмінна і первісна. А чоловік - то форма.

„Женчіна“, „музчіна“, „чєладой малавєк“, „девушка“,

ці звертання до гомо сапієнса в цивілізованих країнах вважалися і вважаються неввічливими, некультурними,

на відміну від совєтів і постсовєтів,

хоча розділення „за статтю“ є, звичайно, - містер, місс, міссіс, мадам, месьє...

але воно - на другому плані, а на першому - особа, статус суспільний і т.п.   магістр, інжінєр, доктор...

звичайно, це не стосується флойдів всяких, там - „братуха“ і „сеструха“, і - дітей-квітів недороблених.

Може з цього почати? Тоді питання, типу, хто з чийого ребра зроблений, в трусах чи без трусів, почнуть відпадати?  поступово.

я не готова.
хотя 20 лет играю "суспільний статус", (феминизмы тоже не спасут).
и готовить уже наверное разучилась, но... Чоловіки ліниві дуже. Не так, як хіпстери або хіппі, трохи менше, але ліниві. Жінка, коли "в статусі", вона працює (с), через те дров лома більше. Дурні ж всі однаково, і жінки, і чоловіки. Просто жінкам чухати нічого, і через те в неї дурне кипить, а в +++озвонців лише парує. Я пишу більше, ви менше, -ото і вся різниця.
Домостою вже не вийже, але і ототожнюватися суспільною роллю не треба. Досить, що в комсомолі всі були. Ну, майже всі.

Ли пише:я не готова.
хотя 20 лет играю "суспільний статус", (феминизмы тоже не спасут).
и готовить уже наверное разучилась, но... Чоловіки ліниві дуже.
...
домостою вже не вийже, але і ототожнюватися суспільною роллю не треба. Досить, що в комсомолі всі були. Ну, майже всі.

ну, дик ніхто не готовий на постсовіцькому просранствє,  злізти з дерева важче ніж туди залізти,

всім, і папікам з маміками і дєдушкам з бабушкамі і синочкам з дочєньками,

хоча маса дорюкзакоприлипнувших 20-30-річних макак вважає чомусь, що вони - не з дерева,

але вони дуже помиляються,

і хто каже про домострой?

суспільну роль, я підрозуміваю, кожен сам собі вибирати може і повинен,

не обов’язково „стандартну“ „женчіну“ чи „музчіну“, можна і „водітєлєм кобили“ бути, а можна - студіком чи проффєсором, а по совмєстітєльству - знавцем ікєбани чи чорно-білих квадратів.  

а чоловіки - ліниві, ніхто ж не сперечається, кажуть навіть, що всі винаходи людство робило з ліні.  )))

... і да, - Антоша Чехонте - мєрзкім був гімназістом і мєрзкім залишився й потім

лошадіная фамілія, бач, його розсмішила, в людини зуби болять, а тому - смі+++очки.  


п.с.

Увесь час забуваю топікостартеру нагадати, шоп виправив „письменника“ на „поета“ в заголовку,

бо всім порядним людям давно відомо, що Чехов писав поеми.

влксм это НА дереве или ПОД?
повторюсь, пока я не буду уверена, что это не новый комсомол, я с пальмы не слезу.

Ли пише:влксм это НА дереве или ПОД?
повторюсь, пока я не буду уверена, что это не новый комсомол, я с пальмы не слезу.

Ну, який там комсомол, шо ви как малєнькіє?

БуржуАзія і всьо тут!

Влксм те дерево, на якому сидів, вже давно спиляв і в Еуропію вивіз на сірники і стружку тіпа тирси,

влксм перестав корчити з себе ідєйного ще років 30 тому, нічтоже сумняшися визнав, що його завжди і всєгда цікавили ізключітєльно блага матєріяльниє, тобто, - бабло і почав її косити відкрито, капусту.

Я кажу речі називати власними іменами, але не спрощувати до рівня баба/мужик, а вводити сяку-таку диференціяцію. Как то, - учілка, аптєкарша, вахтьорша, дікторша і проч. банкірша.

Антон Павловіч дохторішком, кажись, був, ось так його й треба називати - Chekhov, M.D., а не вєлікій руссскій пєйсатєль. Тим більше, що він сам себе називав малоросом, а не кацапом.  І не на „пане Антоне“ до дохторішки звертатися треба, а „пане Чехов“ або „дохтіре Чехов“. Так буде правельно і культурально і не по дибільному, влксмогєповському.

я люблю чехова. вообще приятно читать про историю "под ногами" мы не задумываемся о том кто жил рядом с нами- или живет?