Я не розумію як українці можуть писати про історію України іноземною мовою,

Ли пише:тут расстреляли три поколения чекистов. Три! И набирали новых, и это же (мат) карьерный рост! И почему оно происходило именно тут, Абг? Может, потому, что в чк был набор отсюда, где черта оседлости проходила, и тут было много ... "карьерных еврейчиков"?
Эта история, она украинская?
я про это на мове не могу.
Об этом или молчать, или уж ругаться...

Следите за лексикой. Пожалуйста. Admin

leleka пише:Зараз не пам'ятаю, як його звали але один з найбільших японськіх борців сумо (непереможний протягом десятиліть)- був напівукраїнець (мати японка, про  Зелений Клин чули?) ви не проти якщо б він японською розповідав про свого батька?  мова йде  про народну пам'ять, протистояння  забуттю

абг пише:

leleka пише:Зараз не пам'ятаю, як його звали але один з найбільших японськіх борців сумо (непереможний протягом десятиліть)- був напівукраїнець (мати японка, про  Зелений Клин чули?) ви не проти якщо б він японською розповідав про свого батька?  мова йде  про народну пам'ять, протистояння  забуттю

Я не проти розмовляти з японцем про Україну японською,
з французом - французькою, з китайцем - китайською, з англійцем - англійською,

але з москалями, поляками, угорцями, чехами, німцями, татарами, румунами, - принципово - українською,
думаю, зрозуміло чому.  До того часу, поки вони не почнуть її вчити, українську.

Українцям нема потреби розмовляти між собою іноземними мовами, хіба що - на уроках іноземної мови в навчальних закладах.

ogilvi пише:не пойму беспокойства ТС. я  говорю на двух языках знаю  людей  которые говорят на трех- и что мы змеи ил если на трех- то драконы? чего вы так переживаете? никто у вас мову не отберет

Ли пише:чим, на мій погляд, відрізняється історія (як наука) від нашого особистого досвіду чи наших поколінь: ми оцінюємо факти. Наша особиста історія зважена на вагах нашої особистої совісті, і так само - в поколіннях.
Але часи змінюються, ми змінюємся, робимо переоцінку фактів. Наприклад. Мій дід (по батьку) мав гонор за те, що продовжує робочу дінастію, і сини стали його послідувачами. В нас робоча династія, на заводі. Що я вивчила з того? По-перше, що я, дівчисько, не цінна для сім,ї, "чому не хлопчик?!" я чула дуже часто. По-друге, я мала запамятати гордість за свій рід. Патріархальність, як вона є, класична. А я хіба винна? Через те я дуже старалася вчитись, вступила на радіофак, але дід не похвалив. Йому було все одно. Дівчисько не рахується. Потім, коли розпочалася перестройка, якось усвідомила, що за тим гонором нічого не стояло, окрім страху. За дідів прадідів ту дінастію єднав страх, і нічого окрім нього. Все інше було не справжне. Придумане. Ми все придумуємо.
Ще факт: в голодоморі згинула вся сім,я моєї бабусі (маминої мами). А її саму, та мішок картоплі, котрабандою у військовому ешелоні вивіз до міста з села двоюрідний брат. Дякуючи тому мішку, бабуся вижила, і любила розповідати про "чіпси" з шкурок тої картоплі. Вони їх сушили, і їли, йшло за цімес. Брат згинув в 41-му. Чоловік помер від ран після війни. Сама ставила на ноги двох дочок, ще сорок років, САМА. Сильна жінка, вона окрім тих шкурок з картоплі нічого не згадувала, на батьківщину ніколи не їздила, навіть думки не гадала такої. Бо їй сказали, що всі вмерли. А як сама відчула, що скоро помре, так кинула всі діла, і поїхала до рідного села. Там старенька пройшла мимо камяної хати, що була її сімї, але живуть чужі люде, і довго блукала край села... Тіки тоді я почула історію, що вона кохала гармоніста, а родина була не згодна, бо бідний і всі гармоністи бухають, - тому її відправили до міста... Як би це без матюків сказати... Істерія спадкується. Це значить "йобнутість". Старша сестра бабусина втопилася, через те, що за когось лівого її сімя просватала. Той з меншою сестрою рідня вже не звязувалася, бити або вмовляти сенсу не було. До міста, і нехай гребеться сама.  

Ну от мої історії... Йобнуті і перелякані...

В науковому сенсі, це лише два факти:
1. Заводи на сході України з Уралу.
2. Голодомор був штучний.

oldman пише:первинний матеріал-записи спогадів- можуть бути будь якою мовою, аби були )))

glory пише:я не розумію чому ви  доводите очевидне

абг пише:

glory пише:я не розумію чому ви  доводите очевидне

я теж цього не розумію, - чому очевидне треба доводити?

про „судьбу Украины“ мені не хочеться писати, а про долю України - так.

абг пише:

oldman пише:первинний матеріал-записи спогадів- можуть бути будь якою мовою, аби були )))

повністю погоджуюся, матеріали - так, але не обговорення.

Ли пише:
В науковому сенсі, це лише два факти:
1. Заводи на сході України з Уралу.
2. Голодомор був штучний.

Індустріаліза́ція в СРСР — комплекс заходів з прискореного розвитку промисловості, вжитих ВКП(б) у період від другої половини 20-х до кінця 30-х років [1] і здійснених переважно американськими компаніями із залученням дешевої робочої сили з СРСР. Проголошена як партійний курс XIV з'їздом ВКП(б) (1925 р.). Здійснювана, головним чином, за рахунок перекачування коштів із сільського господарства: спочатку завдяки «ножицям цін» на промислову і сільськогосподарську продукцію, а після важкої промисловості та воєнно-промислового комплексу [1]. Всього в СРСР споруджено 35 індустріальних гігантів, третину з яких — в Україні. Серед них слід назвати Запоріжсталь, Азовсталь, Краммашбуд, Криворіжбуд, Дніпробуд, Дніпалюмінбуд, Харківський тракторний, Київський верстатобудівний та ін. [1].


Для здійснення заходів з індустріалізації та забезпечення керівництва роботами до СРСР було запрошено близько 200 000 американських інженерів і техніків, яким передали у підпорядкування майже мільйон в'язнів ГУЛАГу. До керівництва також були залучені нечислені інженерні кадри, що залишились в СРСР після революції 1917 року.

Американські професори підготували на робітфаках 300 000 кваліфікованих фахівців — тобто всі кадри для радянської промисловості на довгі роки вперед.

Таким чином, матеріальну базу соціалізму побудували капіталісти США плюс дешева праця в'язнів.[2]

Всього за 10 років (1930-1940) американці побудували в СРСР близько 1 500 заводів і фабрик, створили хімічну, авіаційну, електротехнічну, нафтову, гірничодобувну, вугільну, металургійну та іншу промисловість, найбільші в Європі заводи для виробництва автомобілів, тракторів, авіаційних двигунів і іншої продукції.

Наприклад, знаменитий Сталінградський тракторний завод був цілком побудований в США, демонтований, на 100 судах перевезений та зібраний в СРСР. Дніпрогес побудувала американська фірма Cooper Engineering Company (і німецька компанія Siemens). На цьому заводі створили перші танки.

Горьковський автозавод (ГАЗ) був побудований американською компанією Austin.

Теперішній АЗЛК побудований за проектом Форда. Знаменита Магнітка — точна копія металургійного комбінату в Гері, штат Індіана.

Фірма Albert Kahn Inc спроектувала та побудувала 500 радянських підприємств. Альберт Кан — промисловий архітектор Детройта, запрошений у 1928 у СРСР для участі в індустріалізації. Приїхав до Москви з 25-ма інженерами, і протягом 2 років підготував понад 4 000 фахівців, у 1929-1932 спроектував і організував будівництво 521 об'єктів [3] [4][5] (за іншими даними - 571) об'єкт. Це, в першу чергу, тракторні (тобто танкові) заводи в Сталінграді, Челябінську, Харкові. Автомобільні заводи в Москві та Нижньому Новгороді. Ковальські цехи в Челябінську, Дніпропетровську, Харкові, Коломні, Люберцях, Магнітогорську, Нижньому Тагілі, Сталінграді. Верстатобудівні заводи в Калузі, Новосибірську, Верхній Салді. Прокатний стан в Москві; ливарні заводи в Челябінську, Дніпропетровську, Харкові, Коломні, Люберцях, Магнітогорську, Сормово, Сталінграді; механічні цехи в Челябінську, Люберцях, Подільському, Сталінграді, Свердловську; сталеливарні цехи та прокатні стани в Кам'янському (в 1936-2016 — Дніпродзержинськ), Коломні, Кузнецьку, Магнітогорську, Нижньому Тагілі, Верхньому Тагілі, Сормово; підшипниковий завод в Москві, Волховський алюмінієвий завод; Уральська азбестова фабрика та багато інших [6].

Причина звернення саме до Кану полягала в тому, що, спроектувавши всі заводи Форда, він відпрацював високопродуктивну технологію проектування промислових підприємств. У США його фірма штатом в 400 осіб готувала робочі креслення за тиждень, будівлі промислових підприємств зводила за 5 місяців. Кан зміг практично довести, що здатний зробити те ж саме і в СРСР: проект СТЗ виконаний у рекордно короткі строки; будівельні конструкції для нього були виготовлені в США, перевезені в СРСР і змонтовані протягом 6 місяців. Саме фірма Albert Kahn Inc створила в СРСР школу передового промислового зодчества.

Разом з заводами створювалися міста для робітників. Ернст Май — німецький архітектор, брав участь в розробці архітектурних проектів близько 20 радянських міст.

memory пише:Я погоджуюсь з тим що наша мова- виключно українська є і буде. ала знов ж таки запитання- ми будемо весь час це доводите один одному або спілкуватимемося саме цією мовою? шановний Абг пока що робить перше )))

абг пише:

memory пише:Я погоджуюсь з тим що наша мова- виключно українська є і буде. ала знов ж таки запитання- ми будемо весь час це доводите один одному або спілкуватимемося саме цією мовою? шановний Абг пока що робить перше )))

гугль-перекладач в тебе кульгавий, на жаль, як і висновки

хлопчики і дівчатка пишіть краще українською з помилками, суржиком, ніж кривим гугло-перекладом.

Alexandr пише:Дивіться ось приклад сучасної російської  літератури. Хіба ми не повинні її вивчати? 

абг пише:історія України, починаючи з 1653 року це історія деградації, а не розвитку, це історія тюрми